Щаслива родина

Чужа людина вимагає любові. Здавалося б, при чому тут мати?

Якщо до нас на вулиці підійде сторонній або малознайомий чоловік і почне вимагати нашої любові і уваги, ми будемо вкрай здивовані. Ми йому нічого не винні. Тому – він нічого не отримає.

Вимагати ніхто не забороняє, але і давати те, що вимагають, ніхто не обіцяв. Людина отримує стільки, скільки він вклав. Але батько починає висувати своїй дитині рахунок ще задовго до того, як той покине рідний дім.

Підростаючого постійно дорікають хлібцем, ніби він умовляв і щось обіцяв, аби тільки з’явитися на цей світ. Але це не так. Батько сам вирішує стати батьком.

У нього на це свої, особисті причини. І записувати за це на дитину борг-просто нечесно. Виходить, що якість батьківської “любові” дуже сильно “залишає бажати кращого”.

Складно ось це назвати любов’ю. Батько згнітивши серце виконував свої обов’язки, без особливого завзяття і радості. Але пізніше-він викочує рахунок.

Він вимагає. Того, чого сам не дав, і в тій кількості, якої не дав. Він був зі своєю дитиною, час від часу, приблизно 20 років.

А дитина повинна йому віддати 40 або більше. Свого. Притому, найвищої якості.

Хто там говорить про борг дітей? Та він же в рази перевищує всі мислимі і немислимі рамки і межі. Дитина віддає батькові набагато більше, ніж батько віддавав дитині. Батько присвячує дитині тільки частину свого життя, а дитина у відповідь повинен віддати всю свою.

У батька був милий, рожевощокий малюк, який ріс і розвивався, приносячи радість. А у дитини-примхливий батько, який вже не розвивається, а тільки вимагає, вважаючи, що він найголовніший і розумний. З дитиною впоратися і домовитися простіше, ніж з людиною немолодим, але твердо впевненим у своїй правоті.

Адже не можна взяти більше, ніж вкладено. А його і так дуже мало. Все, що дають діти своїм батькам – це зовсім не вкладене, це просто доброта і милосердя дітей до своїх батьків.

Борг перед батьками негасим, так як ніякі старання і зусилля не зможуть задовольнити запитам тих, хто “так сильно втомився”, виховуючи своїх дітей. Борг спокутувати не можна просто тому, що він не такий дорогий, як за нього просять. Не треба вимагати.

Якщо вам пригадають минуле, то ви взагалі нічого не отримаєте. І все тоді буде по справедливості. Хороші батьки – вони нічого не вимагають.
Діти до них самі поспішають.

Related posts

Leave a Comment